5 сайтів, які надихають полюбити історію
Повідомляє studway.com.ua 19.02.2019 16:17
Коли ти студент(-ка) історичного факультету, то зазвичай у всіх рефератах тобі кажуть покликатися на застарілі джерела. Знайомо? І хоча концентрація зради й «тяжкої доленьки українського народу» у звичних підручниках іноді сягає апогею, знайти джерела, де історію подано цікаво, просто й правдиво, можливо.
Ось добірка ресурсів про історію, де можна провести декілька цікавих годин.
Можна нескінченно довго робити три речі: дивитися на вогонь, чухати, де свербить, і читати про найяскравіших персонажів та важливі події в історії людства.
Сайт дубльований українською та російською мовами. Тут є тести, меми й зручна навігація, зокрема за алфавітом. Екстравагантний – це саме те слово, яке описує дизайн WAS, а провокативними заголовками засмакують навіть найвибагливіші читачі. Родзинкою проекту є відеоблог у Facebook – «Дивацька історія України». Знаєш, скільки заробляли кобзарі й чи мали вони дружин? Все, що тобі треба, – смартфон, інтернет і соцмережа. Любителям всесвітньої історії сподобається матеріал про англійського короля Генріха, який мучився без Tinder, чи пікантні подробиці османського секстингу.
Ще однією перевагою WAS є аудіоверсії більшості статей. Тож дізнатися, що таке притула й терка, можна в навушниках. Спойлер: у цій аудіостатті нема ні слова про відомого українського шоумена.
2014 року команда з десятьох істориків-однодумців з Києва заснувала сайт, щоб розвінчати міфи російської пропаганди про Україну. І це вдалося: на сьогодні вони спростували понад півсотню російських фейків.
На відміну від WAS, «LikБез» зосереджується тільки на історії України. І висвітлює її в найрізноманітніших форматах: публічні лекції, десятитомник «Історія без цензури» чи ефіри на українських телеканалах. «LikБез» пише свої статті трьома мовами: українською, російською та англійською. Втім, не кожен матеріал, написаний російською, має переклад на українську, і навпаки.
Інтерфейс тут не такий яскравий, як на WAS, але не менш зручний. Окрему рубрику тут становлять джерела інформації, тому твій реферат для вимогливого викладача не буде перекопійованою добіркою десятьох перших посилань із Google. Якщо ти хочеш дізнатися, як насправді виглядає український прапор і чому Крим – це Україна, заглядай на «LikБез».
Проект існує з 2013 року. Його родзинка в тому, що він розповідає про історію очима мешканців окремих місцевостей. Ми звикли, що історія твориться у великих містах, як-от Київ чи Львів. Але про знакові історичні події можна почути й від жителів села Кульчиці, що на Львівщині. Деякі тексти написані галицьким говором, тож смакують ніби цвіклі.
Нещодавно сайт випустив однойменне друковане видання. І це один із тих журналів, на які не шкода витратити 90 гривень навіть бідним українським студентам. Якісний друк, глянець і верстка – це все заслуговує на твою увагу.
Окрім того, тут є реєстр членів ОУН-УПА, остарбайтерів та їхніх родичів. В алфавітному порядку можна дізнатися, ким вони були в тій чи іншій організації, де жили і що з ними зробила радянська влада. Схожим є розділ «Люди війни», тільки тут розповідають наживо самі очевидці.
Авторські колонки, інтерв’ю з відомими людьми на кшталт іконописця Лева Скопа чи історика Ярослава Грицака – тут точно є що почитати.
Цей сайт зосереджений суто на висвітленні найбільшого збройного конфлікту в історії очима українців.
Інтерфейс сайту доволі зручний. Кольори не такі яскраві, як у WAS чи «Локальної історії»: ти ж не станеш розписувати Другу світову всіма кольорами веселки.
Логотип – маки пам’яті. Зокрема, тут ти можеш дізнатися, як зробити їх власноруч. Раджу звернути увагу на інфографіку й тексти: родзинкою останніх є зібрані жіночі історії того періоду. У рубриці «Ключові події» знайдеш основні віхи війни. До речі, цей розділ стане в пригоді тим, хто готується до ЗНО з історії: коротко, чітко і ясно.
Дочірній проект «Української правди», започаткований 2010 року. Онлайн-часопис розповідає про Україну та українців, а також про росіян, євреїв, поляків і татар, чиї долі пов’язані з нашою країною. Акцент роблять на ХХ столітті.
Рубрики на будь-який смак: від книжкових рецензій та авторських колонок до наукових студій. Тож тут затримається на кілька годин і студент, і викладач істфаку. Мандрівники точно вподобають соковиті репортажі з розділу «Екскурсії».
Окремими розділами тут представлено Голокост, Голодомор, Волинську трагедію, еміграцію українців до Канади та Українську революцію 1917-1921 років. Як і на попередньому сайті, тут немає сліпучих кольорів.
«Історична правда» з Вахтангом Кіпіані (головний редактор проекту – прим. авт.) виходить і на західноукраїнському телеканалі ZIK. Там можна знайти сюжети про родину Івана Франка чи Акт Злуки 1919 року. Всі записи телепрограми можна переглянути на YouTube.
Опубліковано : 19.02.2019 16:17