Таку назву носять приватні школи-інтернати, де учні та вчителі живуть і навчаються разом. Здебільшого вони розраховані на учнів старшої школи і готують до навчання в коледжі чи університеті. 

Як показало дослідження TABS, 78% учнів бордингових шкіл задоволені рівнем своєї підготовки. Серед учнів денних приватних шкіл так відповіли 36%, серед учнів державних шкіл – лише 23%. 

Учні бордингових шкіл живуть у гуртожитках на території кампусу. За кожним гуртожитком закріплений учитель, який підтримує дисципліну і до якого можна звернутися за допомогою. Утім, вчителі виконують скоріше роль наставників, аніж няньок. 

До розпорядку дня входять аудиторні заняття, обов'язкові позакласні заняття в гуртках і секціях, спільна вечеря і виконання домашнього завдання. 

Переваги: 

+ Підготовка до вишу. Рівень академічної підготовки школярів в Україні та США істотно відрізняється. Бордингова школа за 2-3 роки згладить цю різницю, і ти вступиш до університету на рівні з американськими однолітками.
+ Тут народжується успіх. Приватні школи-інтернати – найпрестижніші заклади в системі середньої освіти США, а їхні учні – майбутні студенти топових американських університетів.
+ Мʼяке занурення. Самостійно вступити до американського вишу означає залишитися в чужій країні в повній самотності, без підтримки рідних і близьких. Не всі можуть витримати таке випробування. Навчання в бординговій школі зробить адаптацію менш болісною і краще підготує до самостійного університетського життя. Це твій варіант, якщо ти шукаєш мʼякий спосіб влитися в американське середовище.

Недоліки: 

– Ціна. Бордингові школи – це дорого. Навчання, проживання в гуртожитку, харчування, можливість відвідувати гуртки і спортивні секції – це все обійдеться в 55 000 – 70 000 доларів на рік. Однак деякі бордингові школи пропонують обдарованим учням стипендії.
– Строгий відбір. Учнів відбирають дуже ретельно, тому готуватися до вступу потрібно за 2-3 роки. Іноземні учні на додачу до всього мають володіти англійською. Без цього навчання в бординговій школі просто не матиме сенсу: ти не зможеш засвоїти матеріал.

Перші два роки ти навчаєшся в так званому комʼюніті-коледжі, після випуску отримуєш ступінь асоціата (Associate Degree), який дає право працювати як молодший спеціаліст, наприклад, помічником юриста. 

Можна обмежитися цим, а можна продовжити навчання і вступити відразу на третій курс вишу. Тобто навчання на бакалавра триває так само чотири роки, але два з них ти проводиш у коледжі, а ще два – в університеті. 

Переведення з комʼюніті-коледжу до університету називають трансфером. Він може бути трьох видів: 

dual admission – коли вступатимеш до комʼюніті-коледжу, тебе відразу зарахують і до партнерського вишу;
articulation agreement – кредити зі складених у коледжі дисциплін просто перераховуються, і складати додаткові іспити для вступу до вишу не потрібно;
guaranteed admission – якщо ти успішно завершиш навчання в коледжі, партнерський виш гарантовано прийме тебе на третій курс.

Переваги: 

+ Ціна. Рік навчання в американському університеті обійдеться в 16 000 – 40 000 доларів, у той час як середня вартість навчання в комʼюніті-коледжі за цей самий період – 6 000 – 10 000 доларів. У середньому схема «2+2» дозволить зекономити до 50% вартості, порівнюючи з навчанням в університеті з першого курсу.
+ Працевлаштування. Працювати можна по завершенні кожного «рівня». Тобто два роки ти вчишся в комʼюніті-коледжі та отримуєш ступінь асоціата. Після цього можна рік легально працювати молодшим спеціалістом. Наступні два роки ти здобуваєш ступінь бакалавра в університеті й після випуску можеш працювати ще рік, уже як спеціаліст. Далі можна отримати диплом магістра (навчання триває три семестри) і знову працювати цілий рік.

Недоліки: 

– Студентське дозвілля. Точніше, його обмеженість. Порівнюючи з університетами, у комʼюніті-коледжах не так багато позааудиторних заходів. Та й самі студенти відвідують їх нечасто: більшість працює і просто не має на це часу.
– Надмірна ліберальність. Вона проявляється у вимогах до вступників: часто до комʼюніті-коледжів вступають ті, хто не зміг вступити до університету.
– Трансферність дисциплін. Попри домовленості з університетами, не всі дисципліни можна «перезарахувати», вступаючи до вишу. Тому, перш ніж обирати факультативи, краще порадитися з консультантом і впевнитися, що вивчатимеш їх недарма. 

Часта перепона на шляху до навчання у США – різниця між українською та американською системами освіти. Дисципліни, стандарти, рівень академічної підготовки – у Штатах усе геть не так, як ми звикли. Та й готуватися до міжнародних іспитів в Україні складніше, ніж у США. Тут на допомогу приходять провайдери програм, які укладають договори з американськими вишами і проводять заняття для іноземних студентів на території кампусу. 

Плата за послуги провайдера вже включена в ціну навчання за програмою. Як правило, ця сума дорівнює річній вартості навчання в закордонному виші. 

Програма провайдера прирівнюється до першого курсу в університеті, але має декілька приємних бонусів для українських студентів. 

Переваги: 

+ Мовні курси й додаткові дисципліни. Крім стандартних навчальних курсів, іноземні студенти можуть додатково підтягнути англійську та освоїти дисципліни, передбачені американською системою освіти, які не викладають в українських школах (наприклад, написання есе). Це допомагає пристосуватися до американської системи освіти.
+ Підготовка до мовних іспитів. Насамперед це стосується SAT (Scholastic Assessment Test), який потрібен для вступу до вишів і коледжів США. Якщо вирішиш вступати через провайдера, тобі або взагалі не доведеться складати мовний іспит, або тебе ґрунтовно до нього підготують під час навчання за програмою.
+ Широкий вибір програм. Провайдери пропонують програми різної тривалості: це може бути як один семестр, так і цілий навчальний рік. Усе залежить від твоїх потреб та побажань.

Недоліки: 

– Не все враховано. Завдання провайдера – допомогти тобі адаптуватися до системи освіти США. Побутові питання на кшталт житла й харчування тобі доведеться вирішувати самостійно.

 

Мається на увазі вступ до американського вишу без посередників. Тобто ти подаєш документи, платиш за навчання і вирішуєш організаційні питання безпосередньо з університетом. Якщо тобі знадобиться допомога в підготовці й перекладі документів, оформленні візи чи просто додаткова інформація, звертайся до команди освітньої агенції «Карандаш»: вони подбають про те, щоб ти був(-ла) у всеозброєнні. 

По закінченні школи потрібно буде скласти SAT – тест, який оцінює твої знання із читання, письма, математики і готовність до навчання у виші чи коледжі США. 

Про всі тонкощі вступу до американських вишів можна дізнатися, зазирнувши сюди. А ось тут є відповіді на часті питання абітурієнтів, які мріють здобути вищу освіту в Штатах. 

Переваги: 

+ Ціна. Вступати самостійно дешевше, адже тобі не потрібно платити посереднику. Впевнені, ти знайдеш тисячу та один спосіб, як розпорядитися цими грошима цікавіше.
+ Самостійність. Це приємний побічний ефект навчання за кордоном без сторонньої допомоги. Коли поруч немає рятівного кола в особі батьків чи провайдера, доводиться покладатись на власні сили й розрулювати ситуацію самостійно.

Недоліки: 

– Уся відповідальність на тобі. Це зворотній бік свободи дій. Обирати університет, домовлятися про житло, перевіряти трансферність навчальних дисциплін – усі важливі рішення доведеться приймати самостійно. Впораєшся?
– Варіант для бувалих. Якщо ти вже маєш досвід самостійного життя і навчання в інших країнах, тобі нічого боятися. Якщо ж це твій «перший раз» і ти відчуваєш себе не дуже впевнено, добряче подумай.
– Знання мови обов'язкове. Вибачай, але ніякого попусту через те, що ти іноземний студент(-ка), не буде. Щоб не відставати від англомовних однокурсників, достойний рівень англійської – must have. Університети вимагають від вступників скласти тест (як правило, TOEFLабо IELTS). Пам'ятай про різницю між українською та американською системами освіти і спробуй тверезо оцінити свої шанси при самостійній підготовці.

Сподіваємося, ти знайдеш для себе оптимальний варіант навчання в Штатах. Good luck!