Страйки, виплати, покарання: Що змінять у новому Трудовому кодексі

Повідомляє patrioty.org.ua 30.10.2019 14:17

Фото з мережі Інтернет

Незабаром в Україні може з’явитися новий трудовий кодекс, який у багатьох положеннях замінить Кодекс законів про працю (КЗпП). Нові норми, зокрема, жорсткіше регулюватимуть стосунки роботодавця і працівника та конфлікти на підприємствах.

Попрощатися зі старими трудовими нормами нардепи планують через їхню "архаїчність". Вони, мовляв, залишилися у спадок ще від радянської системи. Якщо парламентарі приймуть новий Трудовий кодекс найближчим часом, то діятиме він уже в 2020 році. Які там будуть зміни і нововведення – розказали голова комітету Верховної Ради з питань соцполітики Галина Третьякова і директор Інституту розвитку профспілкового руху Михайло Чаплига.

"Блок змін до трудового кодексу курує структура ООН. Ми прийшли зробити захист адресним, і наша мета отримати законодавство не гірше, ніж в Європі", – стверджує Третьякова.

Що змінитися в трудовому кодексі України: звільнення по-новому

Раніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявляв, що планується спростити процедуру звільнення співробітника. За його словами, це одна із суттєвих проблем для роботодавців. Адже часто складно "позбутися" людини, яка несумлінно виконує свої обов’язки, проте має законні лазівки для захисту. Наприклад – вихід на лікарняний.

Чиновники вважають, що саме затяжні лікарняні є найбільшим злом. Тому пропонується, що роботодавці зможуть звільняти працівників, коли ті перебувають у відпустці чи на лікарняному.

"Вихідна допомога залишиться для тих працівників, яких звільнять чи скоротять. Тут нічого не зміниться. І не збирались нічого змінювати", – запевняє Галина Третьякова.

Позиція профспілок. "Уряд хоче дозволити роботодавцю звільняти працівників, коли йому заманеться, але при цьому зберегти вихідні виплати", – коментує Михайло Чаплига.

Що буде з вразливими групами

Хочуть дозволити звільняти так звані "вразливі групи": вагітних і жінок, які перебувають в декреті, інвалідів та ветеранів АТО.

"Довкола звільнення вразливих груп зараз ідуть дебати. В українському законодавстві ми продовжуємо захищати гендер жінок, як окрему категорію. Але до вразливої групи ще відносяться люди з інвалідністю та воїни АТО, за якими роботодавець робоче місце залишає, виплачуючи родині заробітну плату. Таким чином, фінансове навантаження лежить на роботодавцю", – каже Третьякова

За словами експертки, що стосується звільнень жінок, в європейській практиці захищають не гендер, а стан материнства. Тож вона зауважила, що у новий Трудовий кодекс потрібно імплементувати норми, в яких жінка в стані материнства і вигодовування дитини захищена. Але щоб цей захист не лягав додатковим тягарем на роботодавця.

"В Україні джерелом компенсації є роботодавець. Збереження робочого місця, здається, має позитивний ефект. Але інша сторона – кількість вакансій, на які роботодавці готові брати жінок у цьому віці, скорочується. Маємо розібратися, чи можемо після довготривалої декретної відпустки, яка є в Україні, потім знайти жінці нове місце роботи, щоб не навантажувати конкретного роботодавця. І чи можемо надати їй роботу, використовуючи ресурси державної служби зайнятості. Тут дискусія тільки розпочата. Готуємо аналітику", – розповіла фахівчиня.

У свою чергу, можливі зміни зі звільненнями вже прокоментував президент Володимир Зеленський під час зустрічі з пресою. За його словами, будуть враховані пропозиції, а можливі помилки "будуть вичищені". Зокрема, це стосується і звільнення жінок в декреті. "Права фахівців мають бути захищені. Такі питання, як про жінок в декреті, ми знімемо, повірте мені", – пообіцяв Володимир Зеленський.

Позиція профспілок. "Що буде зі звільненнями військових, поки складно говорити. Невідомо, який механізм застосує уряд. Тим більше, військові – це окрема категорія, яка регулюється спеціальним законом", – каже Чаплига.

Експерт також прокоментував позицію Кабміну щодо звільнення вагітних та перегляду пільг.

"Повинні бути гарантії ТК із працівниками, які мають дітей. Переведення вагітних жінок і тих, які мають дітей віком до трьох років, на легші роботи. Обмеження залучення жінок до роботи в нічний час та понаднормових робіт. Гарантії збереження проходження обов’язкових лікарняних оглядів, пов’язаних з вагітністю. Право на відпустку по догляду за дитиною. Перерви для годування дитини, якщо та перебуває в одному приміщенні з матір’ю. Заборона розірвання трудового договору з вагітними жінками за ініціативою роботодавця та працівниками, які мають дітей віком до 3 років, крім випадків ліквідації підприємства", – висловив вимоги профспілок Чаплига.

Хто платитиме лікарняні

За словами Галини Третьякової, у реформуванні Трудового кодексу намагаються прибрати роль держави там, де вона може впливати на відносини роботодавця і працівника. Проте це може відобразитися і на виплатах, які держава гарантує працівникам, зокрема – лікарняні.

"Відпустка через хворобу – базове право бути відсутнім на роботі під час хвороби та повернутися до своїх обов’язків після одужання. Тепер не зрозуміло, якою буде природа оплати праці під час хвороби. Зараз допомога у випадку хвороби надається системою соціального захисту, виплачується як фіксований відсоток від попереднього доходу або фіксованої суми. У новому ТК планують змінити природу виплат і не зрозуміло, звідки ці кошти братимуться", – нагадав Михайло Чаплига.

"Коли роль держави прибирається з трудових відносин, працівник стає рабом, а роботодавець – рабовласником. З тої причини, що ніколи роботодавець та найманий працівник не зможуть на рівних вести перемовини", – переконаний Чаплига.

Попрощаємось з бюрократією

"Обговорюється проблеми скасування так званої трудової бюрократії – перехід на електронну трудову книжку. А також бухгалтерські нарахування заробітної плати і яким чином вони здійснюватимуться", – каже експертка.

Із 2000 року інформація про робочий стаж працівників фіксується в електронних реєстрах. Але більшість працівників досі користується паперовими трудовими книжками. Зазначається, що скоро такий рудимент відійде в минуле, а всі необхідні дані можна буде отримати онлайн.

Врегулюють конфлікти на підприємствах

У новому ТК більше уваги приділять цивілізованому вирішенню конфліктних ситуацій між сторонами.

"Працюємо над шляхами вирішення конфлікту між роботодавцем і працівником у конфлікті. Зокрема, коли є судове рішення щодо поновлення працівника на роботі. Конвенції Міжнародної організації праці передбачають, що у європейській практиці таке поновлення можна замінити матеріальною компенсацією. Або поновлення – або компенсація", – повідомила Третьякова.

Аналогію можна провести із розлученням. Коли суд каже подружжю "поновіть шлюб, бо ви не вирішили якісь матеріальні питання". Це абсурдно. Тому і в трудовому кодексі потрібно це врахувати.

Захист від недобросовісних працівників і роботодавців

За словами Галини Третьякової, працівники будуть захищені від недобросовісних роботодавців, які не виплачують зарплати та накопичують заборгованість. Для захисту працівників діятимуть ті ж механізми, які працюють зараз: судова практика, профспілки тощо.

"Але пропонується ще й обговорити створення так званих трибуналів чи мирових судів, які б обиралися місцевою громадою і вирішували б питання трудових спорів, охорони здоров’я і пенсійного забезпечення", – повідомила експертка.

Крім того, на обговорення потрапили страйки і локаути. За словами посадовиці, нині діючий КЗоТ містить норму, за якою страйк можливий, але його складно втілити фактично.

"У нас страйки працівників є масовими виходами працівників до Кабміну чи Верховної Ради. Страйк – це зупинка виробництва і завдання економічної шкоди роботодавцю у разі, якщо він не йде на поступки профспілкам. У нас тема страйків взагалі не виписана і МОП пообіцяла, що допоможе нам у підготовці такого законопроєкту. У свою чергу, роботодавці просять дозволити їм як відповідь на страйк – влаштовувати локаут. Це можливість закрити підприємство, якщо умови страйкарів виконати неможливо", – каже експертка.

Пропишуться додаткові положення, які захищатиму роботодавця, коли той іде на крок вимушених масових звільнень та скорочень.

"Якщо у нього немає можливості підтримувати роботу свого підприємства, то він має заздалегідь попередити працівників і службу зайнятості, яка має підхопити людей. Така комунікація дозволить розійтися сторонам цивілізовано", – переконана фахівчиня.

Каратимуть за булінг, мобінг, харасмент

Інколи роботодавці чи працівники не можуть стриматися, проявляючи не найкращі якості людської природи: цькування, залицяння, приниження чи тиск. Тож новий трудовий кодекс може містити нові положення, які захищатимуть робітників.

"Зараз явище булінгу на виробництві ми взагалі не фіксуємо (Булінг – це агресивна поведінка відносно іншої особи – ред.). Мобінг – це коли роботодавець психологічно тисне на працівників. Харасмент – цькування чи вербальне приниження гідності людини, психологічний тиск, зокрема сексуального характеру. Яскравий приклад – коли жінок на співбесіді запитують, чи планують вони народжувати дітей. У європейській практиці за такі порушення роботодавець наражається на великі штрафи", – додала експертка, вказуючи, що невідомо, як за це каратимуть українських роботодавців.

Поки що без змін чиновники залишить трудовий кодекс у категорії "дитячий труд".

Опубліковано : 30.10.2019 14:17