Нардеп від "Слуги народу" Олександр Дубінський зареєстрував законопроєкт про скасування військового збору. Раніше з такою самою ініціативою виступав і глава Офісу президента Андрій Богдан. 

Якщо документ підтримає коаліція, вже наступного року фактично приберуть один із податків на зарплату. В результаті середній розмір виплати може зрости приблизно на 160-200 грн. Про те, скільки українці платять із зарплат "на війну" і коли можуть скасувати внески, Патріоти України пропонують дізнатися більш детально.

Головне:

• військовий збір спочатку ввели тимчасово, проте в результаті його зберігають вже п'ять років;
• щороку з усіх українців збирають близько 20 млрд грн військового збору;
• розмір внеску закріплений у відсотках від зарплати;
• фактично військовий збір є додатком до податку на доходи фізосіб;

Скільки і за що платимо

У 2019-му, з урахуванням зростання заробітних плат, українці заплатять близько 20 млрд грн військового збору. Платити повинні з усіх зарплат і заробітків (1,5%). Для прикладу, за офіційної виплати у 20 тис. грн щомісяця доведеться віддавати 300 грн. А з середньої зарплати (трохи більше 10 тис. грн) – близько 160 грн.

Скільки українці заплатили військового збору:

• 2018 рік – 18 млрд 723 млн грн;
• 2017 рік – 15 млрд 67 млн грн;
• 2016 рік – 11 млрд 457 млн грн;
• 2015 рік – 9 млрд 153 млн грн;
• 2014 рік – 2 млрд 523 млн грн.

Ще кілька тижнів Андрій Богдан заявляв, що військовий збір можуть скасувати за умови зростання економіки. Зараз же нардеп із пропрезидентської фракції Дубінський зареєстрував законопроєкт, де зазначено: економіка зростає і військовий збір можна скасовувати.

"Зростання валового внутрішнього продукту у другому кварталі 2019 року склало 4,6% до аналогічного періоду 2018 року. Такі позитивні тенденції закладені і у Програмі діяльності уряду України на найближчі п'ять років (економіка України зросте на 40% за 5 років). Серед ключових цілей Програми уряду – зниження загального податкового навантаження. Тому вирішення питань фінансування витрат держави можливе як за рахунок зростання економіки країни, так і за рахунок скорочення "тіньових схем", – написав Дубінський у пояснювальній записці.

Головне: якщо збір скасують, на його розмір можуть збільшити заробітні плати і при цьому не міняти загальний фонд оплати праці. Щоправда, найчастіше, як показав досвід зниження єдиного соцвнеску, роботодавці платять українцям таку ж суму, що і до зменшення податкового навантаження, а зекономлені кошти залишають у компанії. Як зазначає аналітик Максим Пархоменко, сума ця не така суттєва, щоб кардинально змінити добробут українців, навіть якщо бізнесмени віддадуть заощаджене працівникам. Однак для бізнесу, який платить військовий збір за всіх своїх працівників, це досить відчутні суми.

Дубінський упевнений: військовий збір фактично повторює фіскальні функції податку на доходи фізичних осіб. Мовляв, з фонду заробітної плати доводиться платити більше податків, а це заважає утримувати конкурентоспроможність вітчизняних підприємств і товарів на міжнародних ринках.

"Це також стає чинником значної частки тіньової економіки країни, зокрема і тіньових зарплат, які видаються "у конвертах". При цьому військовий збір і податок на доходи фізичних осіб, як уже зазначалося вище, дублюють одне одного, що призводить до подвійного оподаткування одного і того самого об'єкта оподаткування – заробітної плати", – йдеться у пояснювальній записці.

При цьому аналітик Єгор Комов вважає: якщо скасувати військовий збір, бюджет втратить суттєві суми, але до критичних наслідків це не призведе. Частково втрата коштів може компенсуватися за рахунок зростання зарплат. Загалом щороку середня заробітна плата в Україні додає 20%. Разом з тим зростають і податкові відрахування.

Українців цікавлять зарплати, а роботодавці скаржаться на кадровий голод

Українці у 2019-му зароблятимуть в середньому на 16% більше, повідомляється в інфляційному звіті НБУ. Водночас ціни, відповідно до планів регулятора, виростуть на 5%. Найперше на значну надбавку варто очікувати у великих містах.

Головна причина, через яку українці вирішують звільнитися – недостатній розмір зарплати, йдеться у дослідженнях великого кадрового порталу. Близько 44% опитаних заявили, що змінюють роботу раз на два-чотири роки. З цієї самої причини робітники їдуть на заробітки в сусідні країни – Польщу, Чехію, Естонію – там платять у кілька разів більше. Уже в кінці цього року середня зарплата в Україні досягне 10 тис. грн, такий прогноз неодноразово озвучували у Кабінеті міністрів. Щоправда, жителі столиці в середньому вже заробляють понад 13 тис. грн, а у Херсонській області – всього 7,4 тис.

Рівень зарплат – вирішальний фактор при працевлаштуванні, зазначає HR-експерт Олександр Білоус. "Якщо подивитися на бажані розміри заробітних плат у резюме і порівняти їх із зарплатами у вакансіях, виявиться, що різниця може бути у 18%. Тобто претенденти хочуть отримувати на 18% більше, ніж їм пропонують. У нас люди швидше сидітимуть вдома без роботи, ніж зароблятимуть менше, ніж вони себе оцінили", – розповідає експерт.

Водночас роботодавці, зазначає експертка ринку праці Валентина Мазур, скаржаться на кадровий голод. Навіть у великих містах знайти менеджера, офіціанта, інженера складно, а найняти кваліфікованого зварника чи слюсаря – справжній виклик. "Уже стоїть завдання знайти просто адекватну людину, яка хоче працювати. На ринку назріває реальний кадровий голод. Якщо нічого не змінювати, думаю, років за два-три ми всі відчуємо проблему. Уже зараз не тільки роботодавці відчувають брак кваліфікованих кадрів, але і споживачі їхніх послуг", – зазначає Мазур.