Як навчитися відмовляти

Повідомляє studway.com.ua 18.01.2019 12:20

Фото з мережі Інтернет

Тобі знайома ситуація, коли людина про щось просить, а ти не можеш відмовити? Попри свої справи, можливості чи навіть банальну втому, ти допомагаєш знайомим, тим самим витрачаючи власні ресурси. Бажання допомогти змушує робити це знов і знов, а коли замість чергової роботи для когось вирішуєш усе-таки присвятити час собі, чуєш ледь не обвинувачення. Це створює напругу.

Ми вирішили дізнатися, як правильно відмовляти. Тож учимося говорити «ні», бо ввічливе пояснення власної позиції є показником упевненості в собі й чудовим рецептом економії часу та життєвої енергії.

Вдалі маніпулятори

Візьмімо за приклад ситуацію, коли дзвонить невідомий номер, а звідти лунає: «Бажаєте придбати квитки до театру?» Звісно, перед тим була 10-хвилинна презентація нової вистави, яку ти повністю прослухав(-ла). Потім ти або погоджуєшся через повагу до співрозмовника (він же так старався все викласти), або будеш вибачатися й виправдовуватися, чому не можеш придбати квитки.

Це дуже банальний випадок, можна вигадати ще сотню подібних. Але суть одна: люди можуть прагнути задовольнити чужу потребу за всяку ціну через страх здатися неввічливими. Саме цю рису характеру маніпулятори й використовують для своїх цілей.

Варто виділяти тих, хто постійно користується твоєю добротою. Допомігши одного разу, ти тепер дедалі частіше чуєш нові прохання. Це називається нахабність: коли людині погано, вона потребує твоєї уваги, коли добре – ні. У разі відмови вона зазвичай ображається, а інколи навіть починає тебе принижувати.

Таке терпіти ніяк не можна, тож почни роботу над собою вже зараз. Ми проаналізували поради психологів і зібрали декілька ефективних вправ, які допоможуть це зробити.

Яку «вдячність» ми отримуємо

Друг попросив позичити грошей, але ти їх не маєш. Починаєш шукати, інколи навіть сам залазиш у борги, щоб догодити товаришеві. А потім ризикуєш ще довго чекати їх повернення, одночасно боячись нагадати про кошти.

Подруга постійно дзвонить і жаліється, а ти не можеш попросити її цього не робити. У підсумку весь негатив переходить на тебе, від чого потім потерпають близькі.

Як бачиш, від такої благодійності тобі стає тільки гірше. То чи варто йти на такі жертви заради людей, які потім і не згадають твоєї допомоги? Краще навчитися відмовляти. З усмішкою.

Є два варіанти відмови: грубо або ввічливо. Якщо ти поважаєш самого себе, то й ставлення до тих, хто тебе оточує, буде таким самим. Сказати «ні» з повагою – це не означає бентежне виправдання і безліч вибачень. Просити пробачення повинен той, хто просить!

Твоя відмова має звучати спокійно, врівноважено і впевнено. Водночас не забувай усміхнутися, щоб показати своє товариське ставлення і позитивні наміри.

Нам завжди надзвичайно важко відмовляти друзям і близьким людям. Психологи радять дотримуватись трьох складників у своїй відмові: скажи щось приємне з приводу прохання, ввічливо відмов, натякни про майбутню перспективу допомоги. Наприклад: «Друже, я завжди радий тобі допомогти! Проте сьогодні ніяк не можу… Наступного разу можеш на мене розраховувати». Така фраза, можливо, трохи розчарує товариша, але він точно не буде ображатися.

Не виправдовуйся

Відмова не є зневагою: це прояв твоєї особистої позиції. Коли людина може впевнено сказати «ні» іншому, це свідчить про її зрілість і розсудливість. Тому виправдовуватися в цьому разі не має ніякої потреби. Це лише може поставити тебе в невигідне і вразливе становище: маніпулятор буде гнути свою лінію, допоки ти не зламаєшся. Якщо людина питає щодо причини відмови, тоді можна пояснити свої мотиви. Вибачення буде також доречним, але тільки формальне, щоб проявити свою повагу до співрозмовника.

Буває, ти сумніваєшся стосовно відповіді. Тоді не бійся сказати: «Мені потрібен час для роздумів».

Психолог Михайло Лабковський сказав: «Ми втрачаємо сили, коли кажемо “так”, у той час коли хотілось сказати “ні”».

Приклади ввічливих відмов:

• «Ідея, без сумніву, дуже вдала, проте я не можу взяти участі в цьому заході»;
• «Пробачте, але мене це наразі не цікавить»;
• «Залиште мені свої контакти, я подумаю над вашою пропозицією»;
• «Я б тобі з радістю допоміг, але маю купу власних справ. Вибач»;
• «Я прошу вибачення, мені прикро, що я вас підвела»

.

Тут може виникнути питання: «А як мені вперше заперечити комусь?» Людина, яка завжди танцювала під чужу дудку, не знає, з чого почати, і боїться можливої негативної реакції. Психологи радять інсценувати подібну ситуацію.

Практика

Краще проводити такі практичні заняття з кимось у парі: найкращий друг, психолог, мама… Якщо ж ти не хочеш залучати до цього дійства інших людей, то можна попрактикуватись перед дзеркалом. Суть занять полягає в поставленні проблеми й обмірковуванні варіантів відповідей. Головне – це регулярність: 10-15 хвилин щодня стануть чудовим початком роботи над упевненістю.

У ролі ще однієї поради хочемо нагадати про саморозвиток. Дивися цікаві фільми, читай розумні книги, слухай думки інших людей, а тоді вирішуй самостійно!

Опубліковано : 18.01.2019 12:20