Які університети України краще готують майбутніх лікарів: аналіз за результатами КРОК-ів

Повідомляє studway.com.ua 15.07.2020 15:17

Фото з мережі Інтернет

Вже скоро випускники українських шкіл та коледжів, які мріють стати лікарями, мають визначитися, у якому університеті вони хочуть навчатися. Цей вибір є не менш складним для майбутніх лікарів з інших країн, які приїжджають в Україну, щоб отримати медичну освіту.

Статтю вперше було опубліковано на VoxUkraine.

Попри всі несподівані випробування, з якими вони зіштовхнулися через початок пандемії COVID-19 та карантин, абітурієнти повинні прийняти рішення, якому університету довірити свою подальшу долю.

Щоб абітурієнти мали більше інформації про якість навчання у медичних вишах, варто розібратися, які університети краще готують майбутніх лікарів. Ми проаналізували, як складали іспити випускники 2019 року.

Коли і які іспити здають студенти-медики

Студенти медичних вишів складають два іспити.

КРОК-1 перевіряє рівень знань з фундаментальних для медиків дисциплін – анатомії, фізіології, гістології, фармакології, патологічні анатомії, фізіології та інших.

Іншими словами, тих предметів, без опанування яких неможливо зрозуміти природу будови тіла людини та перебіг процесів у ньому.

КРОК-1 студенти складають наприкінці третього курсу навчання.

КРОК-2 – це набір питань з клінічних дисциплін, в яких майбутні лікарі намагаються підібрати найбільш коректний метод діагностики чи лікування патології, зазначеної в умові.

Цей іспит здають в кінці шостого курсу.

Результати іспитів КРОК – не єдиний та не завжди показовий індикатор успішності студентів, проте він значною мірою відображає рівень їхньої підготовки.

Українські студенти складають обидва Кроки державною мовою, а іноземні – українською, англійською або російською, залежно від того, якою мовою вони навчаються.

За даними Держстату, у 2019 році виші випустили майже 10 тисяч (9450) майбутніх лікарів. Здебільшого це були абітурієнти 2013 року.

Щоб отримати диплом лікаря за спеціальністю «Медицина», студенти мали успішно скласти КРОК-1 у 2016 та КРОК-2 у 2019 роках.

Винятком з цього правила могли бути студенти, які брали академвідпустку, мали академічну заборгованість і залишилися на повторний курс тощо.

Дві третини з них – громадяни України (майже 6,5 тисяч), а третина – студенти, які приїхали в нашу країну навчатися медицині з більше, ніж 30 країн світу.

Лідером за кількістю підготовлених медиків був Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, а Харківський національний університет ім. Каразіна став справжньою «кузнею кадрів» для іноземних громадян.

Графік 1.

Для складання КРОК-1 у 2016 році студенти мали декілька спроб. Законодавством передбачена одна перездача іспиту в межах навчального року.

А от КРОК-2 можна складати лише раз на рік. Студенти, які його не склали, не можуть отримати диплом і повинні очікувати рік, щоб перескласти іспит.

Серед випускників 2019 року майже 90% студентів склали КРОК-1 з першої спроби.

З другої спроби впоралися 3% студентів, а з третьої – 7% (графік 2).

Враховуючи високий рівень корупції та нарікання на якість підготовки медиків, такий відсоток виглядає низьким.

Здебільшого це пояснюється тим, що КРОК перевіряє засвоєння навчальних програм, а не якість підготовки в цілому.

Саме тому в 2019 році додатково до кроків був запроваджений міжнародний іспит з основ медицини (IFOM), який давав би можливість оцінити якість підготовки порівняно зі студентами інших країн.

На жаль, цей іспит у 2020 був виключений з графіку проведення ліцензійних інтегрованих іспитів.

У Буковинському та Сумському університетах майже всі студенти (98-99%) складають КРОК-1 з першої спроби.

А от у Луганському, Одеському та Харківському університеті ім. Каразіна, ТзОВ «Львівський медичний інститут», приватних вищих навчальних закладах «Міжнародна академія екології та медицини» та «Київський міжнародний університет» понад 15% студентів склали КРОК-1 з другої-третьої спроби.

Цікаво, що всі студенти Донецького та Луганського університетів, яким не вдалося скласти іспит одразу (4% та 16%), змогли добре зробити «роботу над помилками» та впоратися з ним з другої спроби.

Графік 2. Відсоток студентів, які склали КРОК-1 з першої, другої та третьої спроби

Студентам, які приїхали навчатися з інших країн, було дещо складніше скласти КРОК-1 з першої спроби. З іспитом впоралося 85% студентів-іноземців та 91% наших співвітчизників. Проте у розрізі університетів успішність вітчизняних та іноземних студентів різна (графік 3). Зокрема, у Тернопільському, Донецькому та Луганському університетах майже 100% іноземних студентів склали КРОК-1 з першого разу. Натомість вітчизняні студенти там виявилися менш успішними за цим показником.

Графік 3.

Іспит КРОК-1, який у 2016 складали випускники 2019, містив 200 запитань з множинним вибором. Оцінка за іспит розраховується у балах MLI – багатобальній шкалі ліцензійного іспиту з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20. Щоб скласти іспит у 2016 році, треба було набрати 178 і більше балів, а максимальна оцінка за іспит була 234. З року в рік бали MLI можуть відрізнятися залежно від того, як всі студенти впоралися з питаннями.

В середньому результати українців та іноземців є більш-менш однаковими – середній бал MLI в обох групах був 204. Проте якщо подивитися на кожен університет окремо, в деяких краще склали іспит українські студенти, а в деяких – іноземні (графік 5).

Українці краще склали КРОК-1 в Сумському університеті (209 – українці, 199 – іноземці), НМУ ім. Богомольця (204 – українці, 198 – іноземці), Львівському (207 – українці, 202 – іноземці) та Ужгородському (206 – українці, 202 – іноземці) університетах, Дніпровській медичній академії (205 – українці, 202 – іноземці).

Іноземці в середньому краще склали КРОК-1 у Запорізькому (203 бала – українці, 214 – іноземці), Івано-Франковському (203 бала – українці, 214 – іноземці) та Тернопільському (203 бала – українці, 210 – іноземці) університетах, приватному Київському медичному університеті (189 бала – українці, 196 – іноземці), Харківському медичному університеті (202 бала – українці, 208 – іноземці) та Харківському університеті імені Каразіна(193 бала – українці, 197 – іноземці).

Різниця між середніми оцінками українців та іноземців в інших університетах не є статистично значущою.

Графік 4.

Трійку лідерів за результатами Крок-1 серед вітчизняних студентів сформували Сумський державний університет, Буковинський державний медичний університет та Львівський національний медичний університет. В аутсайдерах залишилися приватні виші – «Міжнародна академія екології та медицини» та «Київський медичний університет», а також ТзОВ «Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини». З Крок-1 у іноземних громадян найкращими виявилися Запорізький, Івано-Франківський та Харківський медичні виші. Останні позиції у Міжнародної академії екології та медицини, Луганського державного медичного та Сумського державного університетів.

Іспит КРОК-2 у 2019 році містив 200 питань, у яких потрібно було вибрати одну правильну відповідь. Як і у Крок-1, оцінка за іспит розраховується у балах MLI – багатобальній шкалі ліцензійного іспиту з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20. Щоб скласти іспит, треба було набрати 175 і більше балів, а максимальна оцінка за іспит була 241 бал.

З першої спроби склали іспит 95% українців та 90% іноземців (графік 5).

У «Міжнародній академії екології та медицини», «Київському медичному університеті» та ТзОВ «Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини» найменший відсоток вітчизняних студентів, які склали іспит, а в «Міжнародній академії екології та медицини», Українській медичній стоматологічній академії, Луганському ДМУ – найнижча частка іноземців, які подолали поріг. Водночас у цих університетах найнижчий середній бал за Крок 2.

Графік 5.

Цей іспит, в середньому, українські студенти склали краще, ніж іноземні (201 бал проти 193 – графік 6).

Графік 6.

Отже, не всім студентам легко даються іспити КРОК. Чинниками різної успішності студентів можуть бути програми підготовки в університетах, кваліфікація викладачів, організація навчального процесу в аудиторії та біля ліжка хворого тощо. Для іноземних громадян до цих чинників може додаватися мовний бар’єр. Вплив чинників успіху різних університетів у підготовці студентів – у наших подальших дослідженнях.

Автори: Тетяна Тищук, VoxUkraine, та Вікторія Ковач, Київська школа економіки, Міністерство охорони здоров’я України

Опубліковано : 15.07.2020 15:17